Публікуємо нариси про ветеранів військової розвідки та цікаві факти, пов'язані з військовою розвідкою та розвідниками.Статті, нотатки, фото, листи та інші матеріали, що поки не увійшли до жодного видання, підготовлені членами Фонду.Керівництво Фонду вирішило розмістити нариси про відважних героїв війни хоча б в Інтернеті.Тільки дуже шкода і гірко, що ветерани йдуть, йдуть...Матеріали публикуються мовою оригіналу. Раевський В. М., Ярухін Ю. М. «Я запевняю Вас, товаришу Сталін...». Лист розвідника Наркому оборони. В архівах ЦАМО РФ розміщено лист, датований 20 жовтня 1941 року, в якому заступник начальника РВ штабу Західного фронту підполковник Ільницький Яків Тимофійович НАПРЯМУ звертається до Народного Комісару оборони СРСР тов. Сталіна з пропозицією про формування оперативної рухомої групи для глибокого рейду тилами військ противника. Наш ретельний аналіз історичних моментів того часу, обставин, що змусили автора листа звернутися до Верховного Головнокомандувача, а також особистості самого автора ми пропонуємо вашій увазі. Матеріал був опублікований у 2015 році на нашому сайті частинами. Тому і на цій сторінці він поданий частинами.
Козирєва О. І. «Відмінний розвідник Павло Косіцин».
Але й після цього війна для нього не закінчилася, оскільки він потрапив ще й на війну проти Квантунської армії Японії.
Ярухін Ю. М. «Солдат Червоної Армії, генерал воєнної розвідки».
Ця розповідь про людину, яка очолювала розвідку трьох фронтів Великої Вітчизняної. Єдиний із начальників розвідки фронтів, нагороджений трьома орденами за період з червня 1941 р. до початку серпня 1943 р., у найскладніші роки війни, коли відбувалося найбільше нагороджень, Камінський Олександр Ілліч.
Стрілець-розвідник окремої розвідувальної роти дивізії неодноразово ходив у тил супротивника за «язиком». Ставши командиром відділення стрілецької роти, не залишив своїх розвідувальних звичок і продовжував у боях брати ворогів у полон. Володимир Михайлович Левицький.
Про те, як розвідник Овідій Горчаков, диверсант Григорій Поженян і дисидент Василь Аксьонов, що «примкнув до них», написали книгу про агентів ЦРУ, шпигунів і «зелені берети». Ми зацікавилися авторами цієї книги та вирішили простежити історію її написання та долі авторів.
Стояв біля витоків формування військової розвідки України. Один із творців Управління розвідки та РЕБ Головного штабу ЗС України.
Невеликий аналіз документів РВ СЗФ у період від 15 до 25.12.1941 р. Як оцінювався противник, як планувалася розвідка, як виконувались завдання розвідки і чи могли вони бути виконані в повному обсязі, хто такий полковник Дерев'янко Кузьма Миколайович та які його заслуги перед СРСР? На ці запитання ми спробували дати відповіді.
Нарис про людину, яку знає весь світ, як «майора Вихря», який був одним із тих, хто врятував давній Краків від руйнування, — генерал-майора у відставці Євгена Степановича Березняка.
Розвідників багато не буває. І кожен із них — на вагу золота. А нині, після 65 років після закінчення війни, їх залишилося так мало, що зустріч із кожним із них — справді справжня удача. Нарис про ветерана Великої Вітчизняної війни, розвідника, полковника у відставці Куп'янського Миколу Олександровича.
Козирєва О. І. «Начальник розвідки». Нарис про засудженого в 1937 році на 10 років «за агітацію проти радянської влади», який відсидів майже три роки в таборах та Нерчинській в'язниці, розвідника, парламентера, учасника параду Перемоги 1945 року, полковника у відставці Василя Миколайовича Попова.
Розповідь про розвідника полковника у відставці Івана Івановича Васильченка та його дружину капітана у відставці Євгенію Григорівну, які 1 вересня 2010 року відсвяткували 65-річний ювілей спільного життя. На жаль, Іван Іванович пішов із життя 16 лютого 2011 року.
58 нагороджених — розвідники: начальник розвідувального відділення штабу 28 тд, розвідники 28-го окремого розвідувального батальйону на чолі з його командиром і начальником штабу... Нас зацікавив такий склад нагороджених...
Нарис про розвідника Костянтина Анатолійовича Нестеренка, який пройшов Велику Вітчизняну війну з першого до останнього дня, є героєм численних публікацій фронтових газет.
Ярухін Ю. М. «Відважна радистка». Про простого радиста військової розвідки — звичайну дівчину, стійкого і відважного бійця невидимого фронту — Емілії Савелівни Курузової (Марківської).
Розповідь про ветерана Великої Вітчизняної війни розвідника Дмитра Андрійовича Матюшенка, який отримав свою першу медаль «За відвагу» у 16 років!
Раєвський В М. «Лист розвідника Сталіну». Розповідь про один з епізодів у житті та діяльності розвідника-диверсанта ГРУ ГШ Червоної Армії підполковника Знаменського Валеріана Сергійовича.
Наскільки раптовим був напад фашистів на Радянський Союз — основна мета цього короткого аналізу. Ми не розглядаємо політичні та особистісні аспекти проблеми — розглядаємо лише факти.
Ярухін Ю. М. «Вони кували Перемогу влітку – восени 41-го». Про героїчні будні розвідників у перші місяці війни. Перемога почала «куватися» починаючи з героїчної оборони Брестської фортеці. Свій внесок у ці славні справи зробила і військова розвідка. Про героїчні будні розвідників у перші місяці війни ця розповідь.
Реальна історія однієї сім'ї. Історія, розказана Кузьміним М. М. про свого батька. Родина Кузьміних: батько, мати та чотири сини. Батько — Олександр Степанович, учасник Першої світової, Громадянської воєн, мати — Ганна Дмитрівна, сини: Микола [герой матеріалу] — 1918, Михайло — 1921, Олександр — 1924, Леонід — 1926 року народження. Всім синам доведеться вже через 5 років зустріти Велику Вітчизняну війну і стати віч-на-віч зі смертельним ворогом. Згідно з офіційною статистикою на 1956 рік — рік святкування 20-річчя Перемоги — таких як вони, залишалося всього 3 % від усіх, хто народився в 1918–1926 рр. Як склалася їхня доля? |